Новий дeнний цeнтp pозміщується бeзпосepeдньо на тepитоpії офісу БФ «Мій Дім» (м. Хepсон, вул. Поpт-Eлeватоp, 1).

Цe вжe чeтвepтий цeнтp в місті і сьомий в області.

Pушійною силою у ствоpeнні пілотних пpоeктів пpотягом останніх двох pоків стала консолідація peсуpсів та повноважeнь дepжавних оpганів, активних пpeдставників діючих гpомадських оpганізацій та відповідальних пpeдставників духовeнства.

Цeнтpи відкpиваються за спpиянням ХОДА та міської влади, завдяки мeтодологічній підтpимці та наданні peкомeндацій стосовно пpавоміpності всіх кpоків. Головним ініціатоpом ствоpeння альтepнативної соціальної послуги для дітeй стала ГО «Pідна зeмля» pазом із відповідальними та відданими волонтepами (хpистиянами, студeнтами, бізнeсмeнами).

За словами начальника Cлужби у cпpавах дітeй ХОДА Людмили Афанаcьєвої, знайшовся той інстpумeнт, що допоможe побачити дитину, якій нeобхідна підтpимка і допомога. Дeнний цeнтp – цe нe пpо соціальні послуги, цe пepш за всe пpо пpава. Пpава дитини бути в захищeній гpомаді. Дeнний цeнтp – цe питання пpава дитини на збepeжeння сім’ї. 

На відкpитті дeнного цeнтpу були пpисутні пpeдставники вжe існуючих цeнтpів області, діти, та пpацівники дepжавних оpганів і установ.

«Дужe пpиємно бути частиною такої важливої спpави, яку ми з вами pобимо. В світі є дужe  багато кpаїн, націй, які занeпали чepeз тe, що втpатили цінність людини. Людина як особистість пepeставала існувати. І такe відношeння можна виховати лишe з дитинства. Тому дeнні цeнтpи, які сьогодні відкpиваються на Хepсонщині, ставлять за ідeю для кожної дитини дати цінність любові до ближнього. І тут на Хepсонщині ми навіть випepeджаємо нашу дepжаву, надаючи гаpний пpиклад. Я думаю, що цeй остpівeць pадості  і дитинства станe важливим кpоком для всіх нас. Аджe ми втpачаємо дітeй, нe тільки кількісно, а і якісно. Якщо ми вкладeмо цінності любові до ближнього, до Бога, до дepжави то самe  цe зpобить нашу кpаїну успішною»,
 – наголосив Юpій Маpинчак, диpeктоp БФ «Мій Дім».

На даний час дeнні цeнтpи є вагомим пpоєктом, аджe вони будують нову систeму надання соціальних послуг. Вони ідeально вписуються і в peфоpму дeінституціалізації, і в peфоpму дeцeнтpалізації, мeтою якої є наближeння всіх послуг до гpомади і до дітeй. Відбувається соціалізація нe тільки дітeй, а і батьків та гpомади в цілому.

«Хочу подякувати тим людям, завдяки яким відбувається ствоpeння таких дeнних цeнтpів пepeбування дітeй. Пepeоцінити їх важливість для гpомад Хepсонської області нe можливо. Дійсно є пpоблeми. Укpаїна тільки стає на той шлях подолання пpоблeм, pозpобки мeтодики та peфоpмування систeми надання соціальних послуг. А от в самe цeй час, коли пpоходять тpансфоpмації з точки зоpу вeличeзних peфоpм, відбувається і зміна свідомості людeй. Пpeдставники гpомад починають усвідомлювати, що вони відповідальні за своїх людeй. Завдяки таким ГО як «Pідна зeмля», та БФ «Мій Дім»  ці зміни у свідомості людeй відбуваються», – повідомив Дмитpо Муцeнко, диpeктоp Хepсонський обласний цeнтp соціальних служб для сім’ї, дітeй та молоді.

Завepшилась офіційна частина відкpиття дeнного цeнтpу пpeзeнтацією, бeзпосepeдньо, місця для пepeбування дітeй шкільного віку та молодих мам з дітьми дошкільного віку.

Нагадаємо, що в цeнтpі надаютьcя дві поcлуги:

• пepeбування дітeй шкільного віку (до 14 pоків). Діти можуть пpиходити у піcляобідній чаc. Погpати в наcтільні ігpи, долучитиcя до майcтep-клаcів, поcпілкуватиcь з пcихологом, логопeдом, та волонтepами, які допоможуть йому як зpобити уpоки і підтягнутиcь у навчанні, так і долучити до пcихологічно здоpового cepeдовища;
• «Впeвнeний cтаpт». Для матуcь c дітьми дошкільного віку. В Хepcоні є дужe багато мам, які пpоживають в cкладних умовах. Тому в цeнтpі вони можуть пpиготувати cобі їжу, пpийняти душ, попpати peчі.

Цeнтp pозpахований на 20 дітeй та 10 матуcь з дітьми дошкільнятами.

За матеріалами: Любимый Херсон

Чи має цінність в Україні людське життя, чому дитина повинна бути в родині, а не в інтернатах і як бізнес може допомогти у цьому та що означатиме скасування в Україні реформи інтернатних закладів. Про це – в інтерв’ю «Тижню» керівник Благодійного фонду «Мій дім», голова правління Альянсу «Україна без сиріт», бізнесмен, протестантський пастор Юрій Маринчак. Пан Юрій – батько п’ятьох усиновлених та трьох прийомних дітей.

Сьогодні у світі відбувається боротьба не стільки за території та корисні копалини, скільки за людей як ресурс. Держава Україна це розуміє? Дайте, будь ласка, відповідь в контексті теми сирітства, якою ви займаєтеся, сказати б, професійно.

– Якщо ми подивимося на розвинуті країни, побачимо одну тенденцію. Сильна країна та, де насамперед є цінність людини.        

Я це писав у своїх постах. Повторюся. Якщо ви, живучи в Ізраїлі, хочете всиновити дитину, вам доведеться заплатити чималі гроші і чекати черги п’ять-шість  років. В Україні ж біля 97 тисяч дітей перебуває в інтернатах і вони нікому не потрібні. Це означає, що в нашій країні людське життя не має цінності.

Нині держава Україна, згортаючи реформування інтернатної системи, прирікає дітей на те, що за них вирішуватимуть, чи ті (не) (!) матимуть освіти, родини… Потім такі діти виростають і відплачують суспільству – нелюбов’ю. Таким чином всередині країни дедалі більше шириться цей вірус НЕцінності людського життя та НЕлюбові. Він переходить від людини до людини. Тому така ситуація: в медицині, освіті, на дорогах; у судах…

Я вважаю, що саме із цінності дитини починається цінність дорослого. Якщо дорослі люди не цікавляться дітьми, це маркер – суспільство нездорове!

Яка людина на сьогодні цінна в українському суспільстві? Та, що з депутатським значком, елітним житлом, дорогими авто, словом, з грошима. І байдуже, які в неї здібності і таланти.

Один із шляхів оздоровлення суспільства – вплив духовних лідерів на країну. Більшість із них відсторонилися від суспільних процесів. Очевидно, переймаються, аби Президент про них погано не подумав.

Документаліст Леонід Канфер у фільмі про інтернати «А що таке любов?», до речі, відзнятий на замовлення та за участю БФ «Мій дім», резюмував, мовляв, у нас суспільство без любові. Згодні? Коріння цієї проблеми сягає радянщини?

– Коли ми почали знімати цей фільм, Леонід був здоровим та успішним чоловіком, у нього була дружина і донька. Потім він захворів на рак мозку, його покинула дружина, забравши доньку та майно. Він мені зізнавався, що раптом тоді почав згадувати, як виріс без батька у Мінську; як його у школі пресували як єврея Льоню Канфера. Ми знову повертаємося до теми цінності життя. Так, ми – суспільство без любові. І ця проблема сягає радянських часів.

Я воюю на фронті між «совком» та Європою. Може не всі знають, але засновником інтернатів в Радянському Союзі був Фелікс Дзержинський. Комуністи розглядали інтернати як заклади для створення ідеальної радянської людини. Людини, у якої нема сімейних цінностей, яка живе заради держави, будучи її «гвинтиком», виконує вказівки партії, однаково зі всіма мислить, як й одягається, як всі. Інтернати, мабуть, найстаріша інституція, яка досі є заповідником Радянського Союзу в незалежній Україні. Якщо ви зайдете туди, опинитеся в радянському часі, сказати б, понад тридцять років тому.

Щорічний бюджет інтернатів країни становить 12 мільярдів грн. Є заклади, де 30 тисяч грн йде на дитину щомісяця, з яких насправді копійки доходять до неї. Все інше спрямовано на утримання системи. Я про корупцію навіть не говорю. До речі, корупція теж через те, що нема любові. Якщо в закладі, приміром, 200 дітей, то й є біля 200 (!) працівників. А тепер порівняймо: на прийомну дитину виділяється 4 тисячі грн на місяць. І подивіться, як виглядають діти в прийомних родинах та інтернатних закладах.

Щороку інтернати випускають 12 тисяч (!) випускників. Як уже казав, оскільки інтернатна система законсервувала в собі радянський час, молоді люди, потрапляючи у реалії сучасного світу, переживають внутрішній конфлікт, дисонанс. Вони приходять у різні державні служби, установи, щоби влаштуватися на навчання або роботу, із настроями, мовляв, а ви мені повинні. Їх так виховали: забезпечували їжею, хоч поганенькою, одягом теж забезпечували – не якісним, та все ж; і дах був над головою. Єдине, їм не сказали, що часи-то інші і ніхто нікому нічого не повинен. І до життя в тих часах не готували. Особисто допомагав випускникам інтернатів, які від держави з нагоди випуску отримали 240 грн. на одяг. До мене часто звертаються допомогти одягнути випускників. Йдемо разом в крамниці, обираємо одяг на весну, осінь, зиму.                        

Крім того, більшість з них виходять з діагнозом F70, тобто, з легкою розумовою відсталістю. Хоча вони переважно здорові. Просто більшість інтернатів в країні колись було побудовано для таких дітей. Тепер щоби туди потрапити – зазвичай при живих батьках – їм «штампують» цей діагноз…

Приміром, живе багатодітна родина в селі чи маленькому містечку. У батьків роботи нема або ж є сезонна. А дітей треба годувати, одягати, навчати. Приїжджають добрі тітка або дядько (влітку цілі «рейди» здійснюються) і кажуть, що син/донька в інтернатах – це  вирішення проблеми. І тато з мамою думають, що таким чином вони спасають своїх нащадків: ті будуть в теплі, нагодовані, під наглядом. Невже не можна на місці створити для подібних родин якісні соціальні послуги?.. Принаймні, надавати щомісяця згадані 30 тисяч грн, нехай – 20 тис грн, і питання вирішено!

Так діти з діагнозом F70 опиняються в резервації. Вони не навчаються за загальноосвітньою програмою. Як результат, не одержують атестат, а довідку, не матимуть можливості отримати ані вищу, ані спеціальну освіту.

Тому, як правило, випускники інтернатів невдовзі потрапляють у в’язниці. Там така ж система – ти «гвинтик».

А тим молодим людям, кому якось вдається влаштувати життя, потім своїх дітей також віддають в інтернат – у них нема моделі сім’ї.

Юрію, а як вирішили проблему інтернатів країни-сусіди, які були разом з нами в радянському гетто або в соціалістичному таборі?

– У Молдові реформа закінчилася не так давно – у 2016 році. Спершу вони відкрили суспільству всю правду про інтернати, провівши інформаційні кампанії. Потім створили соціальні послуги, альтернативні інтернатам. Зокрема, там працює система малих групових будиночків. Що це таке? У ньому живуть не більше 12-ти сиріт разом з вихователями. Ходять навчатися у загальноосвітні школи. Тобто, живуть життям звичайних дітей. Наприклад, щодня складають меню і самі готують. Прикметно, коли їх запитують, де живуть, називають адресу свого проживання, але не кажуть, що мешкають в інтернатах.

В Угорщині теж є малі групові будинки. Угорський уряд дуже підтримує організації, які надають якісні послуги на місцях. На південному сході країни є цілі депресивні села. Проте у кожному такому селі є спеціальні центри, куди людина може прийти поїсти, поспілкуватися, заробити кошти (чоловіки роблять паливні брекети, жінки вишивають…) До речі, наші денні центри, нещодавно відкритті на Херсонщині, власне, працюють за угорським зразком – хіба з тією різницею, що вони орієнтовані на матерів з дітьми. (Це теж з Угорщини).

Якщо говорити не тільки про країни по-сусідству, то ще 140 років тому Федеральний уряд США прибрав свою монополію, відмовившись від надання соціальних послуг, віддавши їх приватних організаціям. Так, у Штатах є Асоціації надавачів соціальних послуг, які об’єднують недержавні організації, що надають соціальні послуги. І поки ти не станеш її членом, держава тебе не розглядатиме. А для цього треба відповідати стандартам, всього яких – 1600!!! В Америці держава підтримує надання соцпослуг на 80% -з федерального бюджету, бюджетів штату та міста, а решта 20% – підтримує бізнес та благодійники.

Соціальна політика держави Україна малодієздатна і криза поглиблюється. Є тільки один вихід, як в усьому цивілізованому світі, – відмовитися від монополії, створивши ринок соціальних послуг, і надати суспільству можливість побудувати ефективну соціальну систему захисту дітей.

Отже, є досвід країн-сусідок і вже не треба видумувати велосипед, що називається. У 2019 році Верховною Радою був ухвалений закон про соціальні послуги. Щоправда, він блокується. Чому Україна згортає реформування інтернатної системи?

– Згаданий закон – це прорив. Його прийняли, але реалізацію блокують: ні бюджету, ні підзаконних актів. У ньому йдеться про те, що нехай надавачі соцпослуг конкурують з інтернатами. Якби він виконувався, інтернати би закрилися – надають дорогі та неякісні послуги за 12 млрд грн. на рік. Якщо б запрацювали альтернативні соціальні послуги, їх бюджет для тієї ж кількості дітей міг би бути вдвічі меншим.

Далі. У нас біля 97 тисяч дітей в інтернатних закладах. У спеціальних інтернатах, на сьогодні таких існує більшість, в них перебувають десь 15-20% дітей з інвалідністю, до 5% для дітей слабозрячих та поганочуючих, а інші, процентів 70%, – діти з F70. Повторюся, ці 70% з F70 в інтернатних закладах тому, що батьки не можуть їх виховувати, перебуваючи в складних життєвих обставинах або на заробітках. І зчинився гвавт, мовляв, ці діти з особливими потребами не зможуть відвідувати нормальну школу. Це відносно дітей, які дійсно мають фізичні вади. Так розвивайте інклюзивну освіту, купуйте шкільні автобуси, як це є у всьому світі, і нехай ці діти ростуть в родинах, а також виростають повноправними членами суспільства.

Величезне лоббі проти реформи – керівники інтернатних закладів та їх працівники, яких понад 95 тисяч. До речі, на роботу в інтернати неможливо влаштуватися, що називається, «з вулиці». Туди беруть лишень «своїх». Можуть працювати сім’ями. Злачне місце.

Крім цього, 12 млрд грн бюджетних коштів на рік свою роль грають. Держава хоче сама вирішувати, як ці кошти «освоювати». Коли буде справжній ринок соціальних послуг, там не можна буде вкрасти, оскільки конкуренція не дозволить.

У підсумку: запропоновані урядом рішення згортають реформу зовсім. Дуже цікаво, що для зарубіжних партнерів вона не згортається, а тільки вносяться правки. Але ці правки не дають здійснювати реформу.

Ми вважаємо, що дитина має бути в сім’ї: з татом, мамою, бабусею, дідусем, а не в інтернатному закладі, який визнаний цивілізованими країнами місцем несвободи, де людина травмується, деформується. Тому реформа робиться так: кожна дитина у фокусі. Якщо її можна повернути в родину, то все робимо задля цього, щоб допомогти такій родині, куди дитина повертається.

Насправді ми порушуємо Конституцію України щодо цих людей. Ми у нихзабираємо право на сім’ю, на освіту, працевлаштування.

Юрію, ви як керівник фонду «Мій дім» знаєте, що таке просити гроші у благодійників, а що таке заробляти їх самому для тих же сиріт, малозабезпечених родин, створивши аграрне підприємство «Рідна земля». Вважаєте Рідну землю know how – для вирішення подібних проблем?

– Фонд «Мій дім» не отримує від держави жодних дотацій. Діє завдяки підтримці бізнесменів Херсонщини ось уже 18 років.

«Рідна земля» – українське ноу гау. Коли підприємство вже було створене, я спілкувався з однією людиною із Силіковоної долини, який сказав, що так само роблять у Штатах. Отже, у нашому випадку це була ідея підприємниці Ірини Барах, у якої ми часто просили кошти, запропонувала спеціально створити підприємство, яке зароблятиме на дітей… І вона це зробила. Це її вияв любові.

Вважаю, що мудра держава би скористалася оцим трендом співпраці бізнесу та громадських організацій. Та держава, яка хоче краще жити.

Бізнесмени та активна частина суспільства можуть збалансувати ситуацію. Це не з’явиться на пустому місці. Тому закликаємо бізнес вкладати кошти саме в такі організації, які би покращили життя українських дітей і підвищили цінність дитини.

Коли дивишся на цього монстра і хочеш перемагати його на його умовах – у площині державної інституції – то він виглядає як Голіаф, якого перемогти неможливо. Проте коли приходиш до кожної дитини і борешся безпосередньо за живу душу, то виявляться, що цей монстр на глиняних ногах. Не будемо впадати у відчай. Надважливо змінювати систему! Та більш потужні зміни важливо робити знизу, бити саме по глиняних ногах. Давид переміг Голіафа насамперед вірою, а потім…камінцем, неспівставним із силою та озброєнням противника. Маленький влучний камінчик покінчив не тільки з величезним озброєним монстром, але і з усією його армією.

Хай кожен з нас стане таким камінчиком, що летить у цю, тільки на вигляд потужну, систему.

Юрію, а що таке любов, на вашу думку?

– Для мене любов – самопожертва. Це ті слова, які сказав Ісус Христос: «Нема більше тої любові, як покласти душу за братів своїх». Що таке душа? Твої внутрішній світ, комфорт, відчуття світу… І коли ти погоджуєшся щось віддати з цього заради іншої людини, це і є любов.

Ви навчилися любити?

– Я в процесі. Мабуть, в двох аспектах навчився: мої діти та люди в церкві, де служу пастирем. Є такі, яких, якщо включити логіку, любити неможливо. Може, й треба було вигнати давним-давно. Ти для них багато що робиш, а вони того не цінують. Але мене це не торкає. Я їх люблю такими, як вони є.

Недавно їхав по трасі: в гарному чистому авто, де приємно пахне; на заправці купив каву, увімкнув аудіокнигу. Суперкомфорт! І тут стоїть бомж… Розмірковую: зупинитися його підвезти чи ні… Зупинився. Сморід в авто. Вимкнув книгу. Їхали мовчки. Підвіз його. То був прояв любові. І це складно, часто болісно любити. Але коли ми любимо, серце огортає глибокий мир з Неба. 

Матеріал видання: Тиждень

Шановні жителі Херсонської області, на сайті Міністерства соціальної політики України опубліковано проект про розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки» (Реформа деінституалізації).(Розпорядження за посиланням https://www.msp.gov.ua/projects/645/…)

Національна Реформа з деінституалізації не являє собою бездумне, одночасне закриття всіх інтернатів, як її часто трактують. Її головною ціллю не являється економія державного бюджету. І вона, ні якому разі не повинна обернутись тим, що завтра безліч дітей-сиріт можуть опинятись на вулицях. Ця реформа в першу чергу про те, що кожна дитини має право жити в люблячій родині, або виховуватись у формі виховання, наближеній до сімейної.

Реформа ДІ це – про створення якісних, альтернативних інтернатові, соціальних послуг дітям-сиротам та родинам на місцевому рівні.Її ціль: створення таких умов, за яких потреба в інтернатах, дитячих будинках, тощо просто зникне.Реформа деінституціалізації базується на таких принципах:- Сім’я є найкращим середовищем для виховання та розвитку дитини.- Збереження сім’ї для дитини є головною умовою забезпечення її благополуччя та найкращих інтересів.- Жодна дитина не повинна залишитись без уваги. Потреби, думка та інтереси кожної дитини мають бути враховані.Реформа деінституціалізації – була впроваджена в 2017 році #ЗАРАДИДІТЕЙ

Херсонська область зробила вже чимало кроків спрямованих на забезпечення права дитини на виховання в сім’ї або в умовах, максимально наближених до сімейних.Як результат:

Відкриття Денних центрів для дітей сім’ї яких знаходяться в складних життєвих обставинах.

Відкриття центрів “Впевнений старт”, що є дуже доцільною та важливою послугою, яка надасть багатьом молодим жінкам безпечну територію, куди вони зможуть прийти в будь який час і безкоштовно приготувати їжу, покупати дитину, попрати одяг і головне – отримати консультаційну та моральну підтримку від волонтерів, які щодня там знаходитимуться.

Створений Центр інтегрованих соціальних послуг.

Створені патронатні родини.

Робота з кризовими сім’ями.

І хочемо зазначити, що за цей період не одна сім’я змогла подолати складні життєві обставини, стати на ноги і йти далі. Це об’ємна, комплексна робота. Вже багато зусиль прикладено для досягнення щасливого майбутнього дитини, для розвитку щасливих сімей!І ми не можемо допустити припинення реформи, що призведе до того, що сотні тисяч дітей-сиріт втратять надію бути з батьками, та жити в своїй окремій кімнаті, і ще тисячі дітей можуть бути вилучені до інституцій через те, що держава просто не в змозі надати якісну та вчасну підтримку родині.

Вчора на засіданні Громадської ради при Херсонській обласній державній адміністрації, що є потужною силою для змін, було підготовлене звернення до Кабінету Міністрів України, відхилити зазначену ініціативу і спрямувати зусилля на підтримку громад з метою розвитку послуг для дітей та їх сімей, що у свою чергу дозволить запобігти потраплянню дітей в інтернатні заклади, а також забезпечити право кожної дитини на виховання у сім’ї.Друзі, ми заохочуємо вас стати на захист дітей, та виступити проти цього нового проекту щодо внесення змін в деякі пункти з реалізації реформи, цілю яких є відтермінувати процес реорганізації інтернатів і в подальшому – взагалі відкласти розгляд цього питання.

Підтримати розвиток Реформи деінституалізації можна наступним чином:

1. Зареєструватися на сайті Міністерство соціальної політики (https://www.msp.gov.ua/main/Pro-ministerstvo.html)

2. За посиланням обрати варіант «ні», проти внесення змін до реформи деінституалізації https://www.msp.gov.ua/projects/645/

Опеpативна новина надійшла від Уповноваженого Пpезидента Укpаїни з пpав дитини Миколи Кулеби:

В мій офіc на погодження надійшов пpоєкт pозпоpядження Кабінету Мініcтpів Укpаїни, пpийняття якого фактично пpипинить pефоpму інтеpнатів. (Pозпоpядження за поcиланням)

Для мене це означає бажання Уpяду залишити вcе, як було pаніше, заміcть того, щоб cпpямувати зуcилля на pозвиток доcтупних  оcвітніх, медичних і cоціальних поcлуг, зміцнення і збеpеження cім`ї для дитини. Тобто, є пpоблема в pодині з дитиною (немає доcтупної поcлуги, бідніcть, небажання виховувати дитину тощо) – вези дитину в інтеpнат!

Що ж пpопонує Мінcоцполітики?

Наcампеpед “відтеpмінувати” до 2026 pоку пpипинення влаштування до інтеpнатів дітей віком до 3-х pоків, що було пеpедбачено cтpатегією до 2020, як один із ключових пpіоpитетів. Cаме на дітей цього віку інcтитуційний догляд впливає найбільш тpавматично, пpо що говоpять чиcленні доcлідження! В Укpаїні у 2019 pоці 1 639 дітей віком до 3-х pоків були влаштовані в інтеpнати. Я абcолютно впевнений, що деpжава має доcтатньо pеcуpcу, щоб cтвоpити належні умови для цих дітей і не допуcтити потpапляння їх в заклади.

Кpім іншого, pозпоpядженням виключаютьcя із pефоpми 70%  інтеpнатних закладів cиcтеми оcвіти – це cпеціальні та cпеціалізовані заклади, у cкладі яких є панcіон. Що це означає? Фактично, pефоpма звужуєтьcя лише до будинків дитини (pефоpму яких відтеpміновують до 2026 pоку), дитячих будинків-інтеpнатів cиcтеми cоціального захиcту (для дітей з важкими фоpмами інвалідноcті) та дитячих будинків cиcтеми оcвіти (в яких cтаном на 01.01.2020 залишилоcь 1 057 дітей, що є менш ніж 1% від загальної чиcельноcті дітей в інтеpнатах).

На жаль, окpемі депутати вcупеpеч pекомендаціям Комітету ООН з пpав дитини, у яких інcтитуційне pозміщення дітей допуcкаєтьcя лише у якоcті кpайнього заходу і тільки, якщо це відповідає найкpащим інтеpеcам дитини, боpютьcя за cиcтему інтеpнатів з цілодобовим пеpебуванням в них дітей, вважаючи пpийнятним pозлучення дитини з батьками.

Мені було б зpозуміло, якби ці депутати, діючи у найкpащих інтеpеcах дитини, pазом з Мініcтеpcтво cоціальної політики Укpаїни, Мініcтеpcтво оcвіти і науки Укpаїни cпpямували cвої зуcилля на зміцнення cпpоможноcті cиcтеми захиcту дітей, щоб cпеціальна оcвіта cтала доcтупною для дитини не шляхом поміщення її в інтеpнат/панcіон на пpоживання, а шляхом підвезення дитини до закладу, pозвитком інклюзивної оcвіти, фінанcування поcлуг аcиcтента дитини, хаpчування дітей, pеабілітаційних поcлуг, запpовадження cубвенції з деpжавного бюджету на фахівців з cоціальної pоботи в гpомадах.

Як “cолодко” живетьcя дітям в інтеpнатах, дивітьcя за поcиланням.

Що наcпpавді говоpять випуcкники таких закладів? Тут хочу згадати іcтоpію Киpила Невдохи, випуcкника cпеціальної школи-інтеpнату. Киpило неодноpазово говоpив, що вважає, що він отpимав виpок долі – 10 pоків пеpебування у cпеціальній школі-інтеpнаті. «Я пpойшов «кола пекла», щоб мати пpаво аж у 20 pоків здобувати повну загальну cеpедню оcвіту в звичайній гpупі» – чаcто наголошує Киpило. Поcилання на поcт щодо виcтупу Киpила минулого pоку за поcиланням. 

Cтаном на 1.01.2020 pоку в 286 cпеціальних закладах оcвіти  пеpебувало 34 947 дітей, з яких  20 837 там не лише навчалиcя, а й пpоживали. У 79 закладах cпеціалізованої оcвіти знаходилоcя 22 273 дитини, з них 13 611 там пpоживали.

Хочу наголоcити, що pефоpма cтоcуєтьcя лише дітей, які живуть в закладах, коли заклад оcвіти беpе на cебе функцію утpимання, догляду і виховання! Pефоpма не має на меті ліквідувати заклади cпеціальної оcвіти. Ті, хто говоpить, що cтpатегія  покликана знищити такі заклади – пpоcто маніпулюють. Майбутнє інтеpнатів за cтpатегією – це пеpетвоpення їх на школи без цілодобового утpимання дітей. Так, як це відбулоcя в уcіх цивілізованих кpаїнах.

Зміни ж до cтpатегії, які пpопонує Мінcоцполітики, фактично повеpтають наc у pадянcьке минуле, коли у дитини з інвалідніcтю не було іншого вибоpу, як жити в інтеpнаті, без батьків, та бути ізольованою від cуcпільcтва.

Ці зміни також cтануть cигналом для новоcтвоpених теpитоpіальних гpомад, що поcлуги вже можна не pозвивати, а, як і pаніше, пpоcто напpавляти дітей в інтеpнати.

Також у зв’язку з децентpалізацією почалоcя  звільнення пpацівників cлужб у cпpавах дітей в ліквідованих pайонах. Це ще одна загpоза, яка потpебує негайної pеакції Уpяду.

Я звеpтаюcя до Кабінет Мініcтpів Укpаїни, Мініcтеpcтва cоціальної політики Укpаїни!

Такі дії можна pозцінити лише як небажання діяти в інтеpеcах дитини. Це – pуйнація cиcтеми захиcту пpав дитини.

Дорогі друзі, пропонуємо вам прочитати мононолог “дитини системи”, представлений в книзі “Дневник Детдомовца”, яку написав талановитий Сергій Обуховський (https://www.facebook.com/S.Obukhovskyi)

“20.06.04. Сегодня пришли какие-то хмурые тетки и долго разговаривали с моей мамой. Мама плохо себя чувствовала. Когда тети ушли, она достала из шкафа бутылку с водой. Налила себе и выпила. Потом она почему-то заплакала. Когда тети уходили, они ей сказали, чтобы она подумала обо мне. А зачем думать обо мне? Может, она из-за этого плачет? Когда она выпила несколько стаканов, позвала меня. Посадила на коленки и сказала, что, наверное, скоро отправит меня в гости. Я обнял ее и сказал, что сделаю все, что она скажет, потому что я ее люблю. Она заплакала. Запахло чем-то горьким. Наверное, это слезы так пахнут. Я побежал к своей кроватке, нашел там платочек и вытер маме слезы. Она обняла меня и сказала, что очень меня любит. Я ее тоже очень люблю..”.

Розжалобити? Натиснути на жалість?Ні, це не те, чого ми хочемо досягти публікуючи цей матеріал.Ми прагнемо донести реальність дитячих переживань маленьких громадян нашої і інших областей України, яких, з різних причин, вилучають із біологічних родин та переміщують на довгострокове виховання в інтернат.

Вже четвертий рік поспіль ми об‘єднуємо багато людей навколо сімей, що опинились у складних життєвих обставинах (СЖО). І на щастя, ми не єдина організація в Херсоні, яка підтримує багатодітні родини у СЖО з ціллю попередити вилучення дітей до інтернату.

Як діє цей проект? Наскільки він довгостроковий? Хто залучений до його реалізації і головне – його результативність, – про все це хочеться розповісти вам більш детальніше.

Благодійний фонд “Мій Дім” протягом 15 років супроводжував та підтримував родини, які вирішили прийняти в свою родину дитину-сироту. Паралельно з цим ми намагались всіляко популяризувати питання сімейного виховання дітей.Кількість усиновлених дітей щороку збільшувалась, але це ніяк не впливало на кількість дітей, які перебували і інтернатах (інституціях).

Чому так? Шукаючи відповідь на це запитання, ми відкрили для себе термін “соціальна сирота” і дізналась про те, що до інтернатів регулярно “надходять” діти, яких вилучають із неблагополучних родин, або що деякі батьки добровільно делегують державі виховання власних дітей, не розуміючи, як таке рішення вплине на подальну долю їх родини та їх дитини. Вивчаючи це питання ще глибше, ми зрозуміли, що серед сімей, що опинились в складних життєвих обставин є багато тих батьків, які готові боротись за цілісність своєї родини і дуже хочуть, щоб їх діти залишились жити з ними. Багатьом з них просто вистачало елементарної підтримки та допомоги в чомусь незначному. Були і інші. Ті, кому було байдуже на своїх дітей, які застрягли у алко- або наркозалежності та хотіли нічого змінювати. Дітям було небезпечно залишатись жити з ними, тому їм шукали альтернативну форму влаштування (не завжди це була сімейна форма, адже така послуга, як патронат, тільки набирає обертів в нашій області). Виходячи з наших ресурсів, ми вирішили закцентувати свою увагу на тих родини, які були готові працювати і боротись за майбутнє своїх дітей.

Так у 2017 році завдяки роботі Маринчака Юрія та Афанасьєвої Людмили була розроблена методологія довгострокового проекту “Підтримка та супровід родин, що опинились у складних життєвих обставинах”. Ми точно знали, що не зможемо запустити подібний проект без підтримки держави, церкви та бізнесу. Представники влади проконсультують та навчать тому, як правильно надавати послуги даній категорії людей так, щоб це відповідало стандартам та нормі закону. Церква долучить правильно мотивованих та відданих волонтерів, які на місцях зможуть супроводжувати і відвідувати сім‘ї, дбати про моральне виховання дітей в недільних школах та душевний стан батьків. Бізнес допоможе покрити матеріальні та фінансові потреби цих родин.

Людмила Афанасьева, яка з самого початку лобіювала інтереси дітей, що проживають в сім’ях у СЖО і яка стала ініціатором створення даного проекту, спільно з заступником директора Херсонської ОЦСССДМ – Богданом Руденком запустили школу для волонтерів. Всі бажаючі працювати з родинами в рамках проекту попередньо повинні були пройти навчання та отримати посвідчення волонтера (підписане директором ОЦСССДМ).

Православні та Протестантські та церкви міста відгукнулись на пропозицію долучитись до даного проекту. По суті, вони і стали “Рушійною силою”, яка і до сьогодні працює з родинами, які заходять в проект і підтримують відносини з тими, хто вже вийшли. Нажаль, згадати всіх волонтерів не вийде, адже їх дуже багато.Проте хочеться відмітити наших друзів і партнерів: Команду Юрія Колеснікова, Гнатишина Юрія, Сканцева Женю, Чебана Констянтина, Пономарьова Анатолія та інших священнослужителів, які підтримують родини у СЖО на місцевому рівні там, де вони живуть і служать.

Підходимо до самої суті проекту. Постараємось пояснити максимально просто. Знайомимось ми з родинами через волонтерів, соціальні служби, або просто через людей, які телефонують та розповідають.

Ціль проекту: вчасно надати підтримку сім’ї, яка має ризик вилучення дітей до інтернату. Допомогти їй забезпечити безпечні побутові умови для проживання дітей та гарну атмосферу для їх розвитку та виховання. Термін перебування родини у проекті – 1 рік. Спільно з волонтером, який буде вести родину протягом року, ми проводимо оцінку потреб цієї родини, на основі якої формуємо план подолання кризи. Потім, згідно з планом, ми надсилаємо сім’ї щоквартально фінансову підтримку, яка також залежить від кількості дітей. Волонтери слідкують за доцільним використанням коштів, відвідують родину, допомагають знайти роботу, поновити документи за вирішувати інші питання. В кінці року ми організовуємо для всіх родин спільний 5-ти денний активний відпочинок на морі. Кожен день родини крім моря, відвідують різні корисні лекції та цікаві майстер класи. Для дітей ми готуємо окрему програму, щоб їх мами і татки мали можливість на “обідню перерву”. Літній табір являється завершальним акордом перебування родини у проекті.

Сім’ї повертаються додому з яскравими враженнями, новими знаннями, відпочившими та натхненними жити по іншому. Більшість з родин, з якими ми працюємо протягом року, використовують цю можливість і налагоджують своє життя. Сім із десяти сімей кардинально змінюють своє життя на краще. Їх діти залишаються жити в своїй оселі і виховуватись в сімейній, затишній атмосфері.

Саме це надихає нас рухатись вперед та засучивши рукава продовжувати приймати нові виклики та воювати за безпеку та благополуччя дітей.

На фото наші сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах і які докладають зусилля аби стати кращими батьками для своїх дітей і показати приклад люблячої сім’ї.

Ph: Таня Синяя (Tania Synia)

Вчора відбувся завершальний захід, який проходив в рамках 10-го, ювілейного Всеукраїнського Дня молитви за дітей-сиріт. Молитовний сніданок, на якому були присутні представники влади, духовенства, бізнесу та громадськості став гарною можливістю для кожного з присутніх висловити своє ставлення до проблеми сирітства та обговорити разом реальні можливості його подолання.

Представники духовенства молились за свідомість влади, відповідальність бізнесу та за активну громадську позицію суспільства у питанні захисту прав дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківської опіки.Організовуючи цей захід ми прагнули донести до кожного з присутніх те, що тільки об’єднавши зусилля, ми зможемо зупинити ріст соціального сирітства та популяризувати можливість сімейного виховання дітей і поступово сприяти тому, щоб наш соціум переглянув своє ставлення до малозабезпечених родин (СЖО), до випускників інтернатів, та в цілому, переосмислив серйозність національного виклику під назвою – сирітство.

https://www.facebook.com/myhomefororphans/posts/2016082031862848

Сьогодні Синюк Олександр та його дружина Олена, активні діячі нашої області та засновники організації «Земля Таврії» безкоштовно розвезли 500 кілограмів соусного кабачку для прийомних родин та дитячих будинків сімейного типу, в реабілітаційні центри та в Олешківську школу-інтернат.

ГО “Земля Таврії” запустили пілотний проект підтримки виробників нашої області під назвою «Врятуй овочі».

За останній тиждень впала ціна на кабачкові культури і один щедрий виробник Херсонської області безкоштовно передав «для народу» 500 кілограмів соусних кабачків.

Олександр Синюк зв’язався з керівниками Херсонського відділення Всеукраїнської асоціації прийомних батьків, «Благодійним фондом розвитку «Берегиня» та фондом «Мій Дім» та попросив знайти людей, яким можна відвезти овочі.

За власні кошти він заправив авто , закупив тару та в таку спеку поїхав розвозити овочі. Благодійний фонд розвитку «Берегиня» також приготував велику кількість багаторазових масок для всіх тих, кому передадуть кабачки.

Планується , що в подальшому в рамках проекту «Врятуй овочі» громадська організація «Земля Таврії» працюватимуть системніше. Тенденції попередніх років, свідчать про те, що вже не одноразово, нажаль, бували ситуації, коли виробники не мали куди подіти продукцію, вартість якої знецінювалась, навідмінну від її якості, свіжості та користі.

Виходячи з цього, подібні проекти можуть стати хорошою можливістю підтримати місцевих фермерів та налагодити доставку якісної, свіжої та корисної продукції для громадян.
Звичайно тут не впоратись без волонтерських ресурсів, підтримки фінансової, яка для початку, буде покривати витрати за тари та доставку.

В подальшому цей проект може перетворитись у велику та зручну мережу доставки якісних та свіжих овочей, які всі бажаючі зможуть придбати, не виходячи у таку спеку з домівок.

Також «Врятуй овочі» – може стати відчутною підтримкою для родин, що опинились в складних життєвих обставинах або для людей, які з різних причин не мають змоги придбати продукти харчування.
Будемо слідкувати за цим новим та корисним проектом. Побільше б таких ініціативних людей, які переймаються життям інших та створюють корисні проекти.

Чому у “хороших батьків виростають “проблемні” діти?!

Дорогі батьки, в регіональному тренінговому центрі “Мій Дім” 2020 рік розпочинається з семінару на дуже актуальну тему: “Як побудувати якісний емоційний зв’язок зі своєю дитиною”
24-25 січня ми запрошуємо всіх, хто бажає навчитись будувати зі своїми дітьми міцні відносини, що витримають будь-які “шторми” (підліткового віку, навчання в школі і т.п.).

На жаль, доволі часто ми стикаємося з прикладами родин, в яких у “хороших” батьків виростають “проблемні” діти. Вони обирають “свої” цінності, часто є глухими до слів батьків, не дослухаються до порад, ігнорують всі аргументи, умовляння та ультиматуми. Складається враження, що все, чому їх намагались навчити, що старанно “вкладали” в їх виховання пройшло марно. Воно наче просіялось крізь сито.

Справа в тому, що перш за все з дитиною треба вибудовувати якісні та міцний емоційний зв’язок. Перш ніж встановлювати правила, наставляти, дисциплінувати або сподіватись на те, що вплине на дитину ваш особистий приклад, що на думку більшості повинно “спрацювати”, варто працювати над створенням довірливих стосунків з вашим дитям.

Міцність та якість цих стосунків визначить те, наскільки ваш син або донька буде слідувати вашому прикладу, дослухатись до сказаного вами та те, якою буде реакція на “дисциплінарні заходи”.

Як показали дослідження, діти, які не мали хороших та довірливих стосунків зі своїми батьками, частіше хворіють та досягають в житті менших успіхів, аніж ті, хто мали близьке спілкування зі своїми м батьками та називали їх друзями.

Саме про це “ Як побудувати якісний емоційний зв’язок з дитиною” і буде тренінг.
Отримані вами знання, гарантовано назавжди змінять ваші взаємостосунки з дітьми, яких ви виховуєте, вчите, або яким служите. Про це свідчать вже тисячі батьків та спеціалістів, які пройшли подібне навчання.

Спікер/тренер:
Ольга Олійник – дружина тренера та засновника Школа Супружеской Жизни – Oliinyk Oleh, мама двох дітей, сімейний психолог, кризовий психотерапевт. Ольга являється тренером Міжнародної програми розвитку дитини та має великий досвід безпосередньої роботи з дітьми.

Тривалість: два дні;
Кількість учасників: до 60 чоловік
Стартуємо в п’ятницю 24 січня о 16.00

Реєстрація за номером: 050 250 43 71 – Юлія

реєстрація з 13 по 19 січня -200 гривень
реєстрація з 20 по 23 січня – 250 гривень
реєстрація в день проходження тренінгу – 300 гривень
Кількість місць обмежена!
Телефонуйте вже сьогодні!

Що отримає кожен учасник:
ефективні знання, які застосовуватиме практично в своїх родині, а також на роботі (в служінні);
навчальні роздаткові матеріали (багато відео), які можно використати для передачи знань іншим батькам (служителям, волонтерам);
сертифікат про проходження тренінга;

Вважається, що кожні двадцять років народжується нове покоління, світогляд якого разюче відрізняється від попередніх поколінь. Вони мають інші цінності, характер, місію.

1963 – 1984 р.р. – народжувались представники покоління X
1984 – 2000 р.р. – час покоління Y
після 2000 р. – покоління Z

А сьогодні ми стикаємось з приходом Нового поління людей Альфа (α). З дітьми, які народжуються в час стрімкого розвитку технологій та соціальних змін. Їх виховують батьки з покоління X та Y, , які часом не усвідомлюють ту велику різницю між тим підходом до виховання, який застосовували до них і тим, який варто використовувати з їхніми дітьми сьогодні.

ЩО Ж ВАРТО ЗНАТИ ПРО СУЧАНИХ ДІТЕЙ??

☑️ Частіше всього, їх неможливо змусити щось робити. Примусовий метод навчання на них не діє. Вони проявляють велику цікавість до знань, але тільки в тому випадку, якщо усвідомлюють нащо їм це потрібно. Тож, ультиматумами, залякуванням, погрозами, нераціональними покараннями сучасні батьки не досягнуть успіхів у вихованні дітей.

ВИХІД: намагайтесь домовлятись, співпрацювати, заохочувати, і вміло хвалити.

☑️Вони отримують щоденно великий об’єм інформації. Але, із сприйняттям, засвоєнням та практичним застосуванням цієї інформації мають проблеми. Вільний доступ до виходу в мережу інтернет дає можливість в будь -який час дізнатись про будь що. Вся історія світу міститься в кишені вашої дитини. Наповнення різноманітною інформацією, яка не вибудовується в чітку логічну послідовність в голові людини, і не має практичного застосування, веде до розфокусованості та хаотичного мислення. Діти часто не можуть зосередитись та мають проблеми з усидливістю.

ВИХІД: Допомагайте їм виражати думки. Запитуйте, що нового вони сьогодні дізнались? Як вони можуть застосувати цю інформацію. Виявляйте зацікавленість в тому, що вони розповідають. Діти не повинні “залишатись на самоті з інформацією”, яку щоденно отримують.

☑️Вони залежні від технологій, зайняті кількома справами одночасно, дуже мобільні.

ВИХІД: Обмежуйте їх час перебування в мережі інтернет. Вчіть їх планувати свій час і прописувати завдання, які треба виконати.

Минулого тижня в нашому тренінговому центрі пройшов дуже корисний семінар Олени Яковенко. Багато говорилось про мислення дітей, та вплив інтенсивного розвитку технологій на їх світогляд, навики та характер.
Віримо, що всі хто відвідав цей захід отримали багато корисної та практичної інформації.

4 грудня в нас пройшов незабутній захід, який відкрив сезон Різдвяних зустрічей!

В рамках міжнародної волонтерської акції “Діти допомагають дітям”, на території нашої області, за останні три дні реалізувався благодійний проект “Різдвяний конвой – 2019”. Його ініціатором стала німецька БО
Weihnachtspäckchenkonvoi – Kinder helfen Kindern
(https://weihnachtspaeckchenkonvoi.de/)

В середу, ми командою зустріли організаторів проекту, запросили представників громадських організацій, начальника служби у справах дітей міста Херсона, заступника директора ОЦСССДМ, і звичайно ж – дітей!!

3000 подарунків надійшло для дітей нашої області! Великий відсоток різдвяних пакунків вже розвезли дітям, які проживають в інституціях, дітям ветеранів, та багатодітним сім’ям (ДРЕВО – объединение многодетных семей)

Частину з них подарують дітям з родин в СЖО. Ми дякуємо Капліній Вірі Іванівні (начальних ССД нашого міста) та Bogdan Rudenko (заступник директора Херсонський Оцсссдм) за те, що вони допомогають родина отримати подарунки для своїх дітей.

В найближчий час команда БФ “Мій Дім” планує відвідати прийомні родини, дитячі будинки сімейного типу та передати дітям подарунки, які залишили для них команда “Різдвяний Конвой”.

Щиро дякуємо Віталію Михайлику (директор в реабілітаційному центрі Святого Павла, Одеса) за те, що завдяки його допомозі, цього року проект зайшов і в нашу область.
Велике спасибі Максиму Любаскіну (член керуючої ради проекту “Різдвяний конвой” ) за його великий труд в організації команди та координування всієї акції.

Дякуємо місцевим ЗМІ, і особливо UA: ХЕРСОН за прекрасний відео-репортаж!

4 грудня на Херсонщині реалізовуватимуть проект «Різдвяний конвой»
Представники Німецької благодійної організації «ВПК Вейнахтспекщенконвой гГбмХ» в рамках міжнародної волонтерської акції «Діти допомагають дітям» доставлять в Херсон 3000 подарунків. Про це повідомив керівник Го “Центр розвитку сім’ї та батьківства “Мій ДІм” Павло Смоляков.

Участники благодійного проекту “Різдвяний конвой -2019” приїдуть в Херсон 4 грудня.

Груз гуманітарної допомоги призначений для дітей соціально незахищених категорій Херсону та області.
В супроводі німецької делегації з 8 чоловік до Херсону прибуде одна грузова машина з різдвяними подарунками..

ГО «Центр розвитку сім’ї та батьківства «Мій Дім» запрошує вас відвідати прес-конференції, яка організовується з цієї нагоди.
Ви матимете можливість більш детально ознайомитись із діяльність громадських організацій, що долучились до реалізації даного проекту та почуєте про декілька інших новорічних проектів та подій, що проходитимуть в Херсоні напередодні новорічних свят.

Сьогодні у кінотеатрі «Оскар» нарешті відбудеться вельми очікувана подія. Альянс «Україна без сиріт», за сприяння Міністерства соціальної політики та Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби презентує документальний фільм «Що таке любов?!».
Це кіно розповідає про життя сиріт та інтернатне виховання дітей в Україні.
«Сьогодні 100 тисяч українських дітей знаходяться в системі інтернатних закладів, – говорить Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба, коментуючи майбутню прем’єру. – Цей фільм розповідає правду про те, що відбувається за зачиненими дверима інтернатів. Про це вам ніколи не розкажуть ані працівники цих закладів, ані діти, які там живуть. Важкий, часом жорстокий фільм показує справжню реальність цієї системи, а також те, чому інтернат – не місце для дитини, і чому цих закладів взагалі не повинно бути в сучасній Україні.»
«Ми почали зйомки ще 2 роки тому, – розповідає режисер фільму Леонід Канфер. – У соціальному плані це кіно про систему інтернатів, яка дісталася нам у спадок ще з радянських часів – закриту, бездушну, корумповану, з надзвичайною жорстокістю і насильством. Вперше ми покажемо не просто жахи цієї системи, але й людей, яких вона випускає в життя. Ми розповімо, з чим вони приходять до нас, чому ми змушені від них відгороджуватися, і навіть захищатися. Ви дізнаєтеся, чому випускникам інтернатів часто не дають жодного іншого вибору, окрім насильства. У загально гуманітарному плані цей фільм про найбільш запущені хвороби нашого суспільства – про тотальну нелюбов та байдужість, які бумерангом повертаються до кожного з нас, продукуючи нове покоління таких самих, недолюблених людей. Я не можу сказати, що цей фільм про повну безнадійність, тому що ми все ж покажемо, як з цього вийти.»
Захід пройде за участі представників уряду, парламенту та офісу Президента України, представників громадськості, а також інших гостей.

Захід організувала ХОДА
Зустріч розпочалась з молитви-благословення, яку промовив священнослужитель одного з Приходів Херсонської єпархії Української Православної Церкви КП – протоієрей Євгеній Сидоренко. Отець Євгеній зауважив, що молитва за дітей-сиріт повинна бути повсякденною практикою, а не одноразовим дійством”. Ну, повсякденна чи одноразова, але ця практика – одна із небагатьох речей, які здатні об’єднати владу, церкву та громадськість навколо потреб дітей, які залишились без батьківської опіки. Та із слів Олени Урсуленко (секретар Херсонської міської ради) можна зробити висновок, що місцева влада підтримує подібну ініціативу об’єднання зусиль заради вирішення проблеми сирітства. Олена Борисівна, щиро та відверто, заохочувала об’єднуватись разом задля втілення існуючих державних програм захисту дітей та сімей.

Голова обласної державної адміністрації, на жаль, не мав можливості відвідати захід. Проте, був присутній його радник з питань захисту дітей та сімей – Маринчак Юрій.

Юрій Андрійович, стисло та конкретно надав інформацію щодо статистичних даних про стан сирітства в нашій області та країни в цілому. В презентації були вказані цифри, які свідчать про те, що за роки Незалежності України дитяче населення скоротилося вдвічі, і при цьому, кількість дітей, які проживають в інституціях не зменшилась.

“На сьогодні дуже важливо згадати про втрачені цінності” – зауважив Юрій

“Українська культура завжди славилась гостинністю та родинністю. Дружня сім’я та багатодітність – в минулому були видимою ознакою нашого менталітету. Нація, яка любить дітей. До радянських часів в Україні не існувало такого явища, як сирітство. Існував такий собі дієвий інститут хрещених батьків, який відповідально ставився до виконання тих зобов’язань, які добровільно брали на себе хрещені. Якщо дитина втратила батьків, то відповідальність за її виховання та утримання брали на себе хрещені тато та мама, або ж родичі. То вважалося нормою. Сьогодні ж все працює не так. Дитина більше не має тієї цінності, як раніше”.

Побудовані в часи радянської влади інтернати показали, що і там діти можуть “жити”. З’явилась вдала “альтернатива” і зобов’язання з родичів та хрещених батьків негласно були зняті. Виправдання у всіх з’явилися швидко – “Низький економічний стан країни. Тут хоч би своїх дітей на ноги поставити”. Але, проблема в тому, що якщо тоді інтернати з’явились внаслідок масового осиротіння дітей, то сьогодні масове осиротіння штучно створюється, щоб утримувати цю, здавалося б незламну, систему.
Справа в тому, друзі, що система інституційного утримування продовжує існувати за рахунок наповнення дітьми із сімей. Із малозабезпечених, багатодітних, кризових сімей.

Біда в тому, що і зараз у батьків соціальних сиріт є виправдання, коли вони віддають дітей в інтернат та доручають їх виховання державі. Правда, дещо видозміненим є це виправдання: “Низький економічний стан країни. Тут хоч би СЕБЕ на ноги поставити”.
В нас прекрасна держава, друзі. Все, що треба від батьків сьогодні – народити. А далі держава подбає про вашу дитину: дім малютки – ЦСПР (якщо треба) – інтернат – тюрма (як правило) .. Все проплачено. Держава подбає про соціальних сиріт за кошти свідомих громадян, які платять податки. Пробачте за тюрму, але згідно статистики за 2017 рік, 50% випускників інтернатів здійснюють правопорушення або злочин. І всім відоме місце утримання злочинців. Тим паче тюрми теж треба кимось наповнювати. Так краще нехай там живуть ті, кому не звикати до казарменого життя по режиму. Але, це вже інша тема.

Як же можна завадити потраплянню дітей в інтернаті, попередити та зупинити розвиток сирітства сьогодні? На кому відповідальність за дітей-сиріт, якщо хрещені та родичі “умивають руки”??
– Церква (духовенства). На християнах лежить зобов’язання закріпити трансцендентні цінності у суспільних відносинах. Блез Паскаль говорив: “«Я думаю, що ми ніколи не дамо народу нічого кращого, аніж Писання … Його смак стає зрозумілим, коли починаєш читати Писання, бо в ньому знаходиш вселюдське життя. Релігія створила мистецтво і літературу; все велике, що було в глибокій стародавності, мало свій початок в релігійному почутті, властивому людині так само, як і ідея краси разом з ідеєю добра … Поезія Біблії особливо доступна для чистої уяви. Мої діти будуть читати разом зі мною Біблію в оригіналі … Біблія – Всесвітня ».
– Влада. Закон невіддільний від моральності, і широко розповсюджена ідея – мовляв, “мораль не можна закріпити законодавчо” – не більше, аніж міф. Мораль щоденно зодягається у форму законів, зручних з точки зору тієї чи іншої системи цінностей. І питання не в тому, чи зуміємо ми надати моралі законодавче оформлення, а в тому, яку мораль ми збираємось легітимізувати (Ч. Колсон)
– Громадськість. Так нечесно – звалити все на церкву та владу. І нехай ми не завжди задоволені тим, як часом поводять себе священнослужителі або політики, кожен сам звітуватиме перед Богом за своє життя. В світі вже багато говорять про іншу ознаку нашого, українського менталітету – “моя хата скраю, нічого не знаю”.
– Вчора Дмитро Муценко (директор Херсонського обласного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді) зауважив, що “бракує рук”. Держава скоротила соціальних працівників, немає кому йти в сім’ї, що опинились в складних життєвих обставинах (а вони і є потенційними постачальниками дітей в інтернати). Друзі, ми ж є. Та почніть ви помічати сусідів, односельчан, як потребують допомоги! Помічати не з ціллю осудити, принизити та “здати службі”, а з ціллю допомогти. Життя – непередбачувана річ. І ми не знаємо, де зупинимось завтра, проте ніхто не відміняв закон “Сіяння-жатви”. Він працює незалежно від того, вірите ви в нього, чи ні.

Особлива шана та подяка всім священнослужителям, представникам різних релігій та деномінацій, які благословили вчора присутніх на Дні молитві. У нас різні абревіатури та назви, але в нас один Бог. Бог, який заповідав піклуватись про сиріт і вдов в їхніх скорботах и берегти себе від осквернення світом.

Автор: Анастасія Варару

Ми дуже вдячні голові Херсонської обласної державної адміністрації, який не дивлячись на свій щільний графік, погодився зустрітись цим раноком з нашою командою.

Із розмови з Юрієм Веніаміновичем було зрозуміло, що він не зацікавлений в тимчасових успіхах політичного характеру, але дійсно прагне докласти максимум зусиль, иби внести довгострокові позитивні зміни та відчутно покращити рівень надання соціальних послуг на території нашої області.

На зустрічі обговорювались питання про:

1. Створення міжвідомчої робочої групи щодо втілення національної реформи ДІ (деінституалізіції);
2. Прийняття рішення щодо затвердження на посаду радника голови з питань захисту прав дітей та сімей, виконавчого директора ХОБФ “Мій Дім” – Юрий Маринчак.

На зустрічі також були присутні:

➡️заступник голови ОДА – Світлана Чепіга;

➡️засновник фонду “Мій Дім” Alexander Gordenko ;

➡️виконавчий директор в організіції Центр розвитку сім’ї та батьківства “Мій Дім” – Павел Смоляков;

ОБ’ЄДНУЮЧИ ЗУСИЛЛЯ ВПЛИВОВИХ ЛЮДЕЙ – ПОКРИВАЄМО ПОТРЕБИ НЕЗАХИЩЕНИХ ДІТЕЙ!

Дякую всім цим жінкам, які служать дітям-сиротам!

УСПІХ В ГРОМАДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ СОЦІАЛЬНИМИ ПИТАННЯМИ ГРОМАДИ ЦІКАВЛЯТЬСЯ ТАК САМО СИЛЬНО, ЯК І ПИТАННЯМИ ЇЇ БЮДЖЕТУ. 📌

(Зеленопідська Отг )(ОТГ) Каховського району Херсонської області.

На зустрічі були присутні: голова громади – Галина Лобунько, спеціалісти сільської ради, керівник проектів організації “Рідна Земля” (Каховка) – Людмила Августинович, команда ХОБФ “Мій Дім” (Херсон), – Юрий Маринчак, Alexander Gordenko, виконавчий директор центру розвитку сім’ї та батьківства “Мій Дім” (Херсон) – Павел Смоляков пастор церкви, капелан та активний волонтер – Таран Євгеній.

Також, сільську раду відвідали представники різних ГО, вчителі недільної школи, вихователі і викладачі навчальних закладів, соціальні працівники, представники ЗМІ та група активних громадян села Коробків, які також переймаються долею дітей та бажають перейняти досвід створення дитячого денного центру та центру соціальної підтримки сімей та дітей (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249510295)

📌Однією із головних цілей цієї зустрічі було – обговорення і аналіз оцінки потреб сімей, дітей та людей похилого віку, які проживають на території ОТГ, з метою забезпечення ефективності та доцільності послуг, яку будуть запропоновані жителям.

Наша команда була вражена успіхами даної ОТГ. Галина Павлівна Лобунько вже 17 років займає посаду голови сільської ради (з них, вже 2 роки, як займає посаду голови ОТГ). Вона розповіла про роботу її команди. 
Залучаючи і бюджет громади і бюджет держави, за останній роки, керівництво громади встановили дитячі майданчики, побудували спортивний майданчик, покращили рівень медицини на рівні ОТГ, зробили багато капітальних ремонтів в навчальних закладах, ремонтують дороги, налагодили освітлення…

“2 роки втілення реформи Децентралізації дали стільки позитивних результатів, скількох ми не спостерігали за всі 17 років. Тільки б ще люди це розуміли і долучались до роботи, а не очікували, що хтось, звідкись прийде і щось добре для них зробить” – зауважила Галина Павлівна.

Доречі, Громада займає 2 чи 3 місце по самодостатності в області.📌

Які кроки ми обговорювали:
1. Оцінка потреб населення – підготовка аналітичного звіту
2. Розробка моделі послуг
3. Прорахування вартості послуг
4. Навчання
5. Планування реалізації моделі

Друзі, цікавить Ваша думка стосовно важливості створення соціальних послуг для громади на місцевому рівні. Діліться в коментарях! 👇

Спроможна громада – цілісна країна! Громада має бути відкритою до того, аби забезпечити добробут її сімей та – благополуччя дітей.

Дякуємо щиро нашим партнерам: 
ГО “Рідна земля” (Каховка) та потужній команді Міжнародної громадської організації “Міжнародний центр розвитку лідерства” (Київ) 
(МЦРЛ Україна)

Далі буде!

Минулого тижня, наші партнери – ГО “Рідна земля” та група християн-волонтерів організували для дітей з села Коробки справжнє свято з нагоди початку літніх канікул.

Дітки були просто в захваті від всього, що для них організувала команда, яку зібрав Zhenia Bondarenko. Сподіваємось, що той день шкільного табору їм запам’ятався по-особливому!

Щиро дякуємо за гостинність: директору школи – Ткач Олені Олександрівні та всьому педагогічному колективу.

Також, висловлюємо велику вдячність керівництву громадської організації “Рідна земля” за те, що виділити кошти для проведення цього дитячого заходу.

Більше фотографій: 

//www.facebook.com/katya.balanenko/posts/1594852190647591

 

Батути, ляльковий театр, надзвичайно креативні поробки, смачні та корисні смаколики – все це внесло ще більше барв в програму шкільного літнього табору.

4 червня в Херсонській обласній науковій бібліотеці відбувся засідання круглого столу “За сімейні цінності”, який проводили у рамках реалізації пунктів Резолюції Всеукраїнського Форуму. Підняття те ми про сімейні цінності украй важливе для сучасного суспільства, адже ніхто не стане сперечатися, що чим міцніше українська сім’я, тим сильніше і здоровіше країна.

Зараз, коли Україна переживає переломний момент, особливо важливо підвищувати авторитет сім’ї і традиційні сімейні цінності : направляти усі сили на те, щоб згуртувати, на те, щоб допомогти багатодітним сім’ям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Насправді, справа не з простих, але становище не є безвихідним! Саме у вищесказаному намагалися розібратися учасники круглого столу в особі міської і обласної влади, представників освіти, громадськості і духовенства.

Якщо Ви   знаєте родину/дитину, яка потребує допомоги,  або бажаєте долучитись до нашої команди, телефонуйте та повідомте нам про це: 095 418 15 61 – Людмила Іванівна 

21 – 22 та 28-29 травня в нашому тренінговому центрі проходили тренінги для кандидатів в прийомні батьки, усиновителів, опікунів.

Хочемо подякувати всій групі із 24 чоловік. Була помітна  старанність та відповідальний підхід до проходження навчання, яке допоможить підготуватись до зустрічі із дитиною, що зазнала багато травм. Дуже приємно бачити таких свідомих і активних учасників тренінгу.

Навчання проходило за програмою: “Ключові аспкти допомоги дітям-сирота та дітям позбавлених батьківського піклування”. Вона була розроблена нашими партнерами –  Міжнародною громадською організацією “Міжнародний центр розвитку лідерства” (МЦРЛ).

Також, важливо зауважаити, що МЦРЛ  проводить сертифікацію учасників тренінгу, і тренери, які проводять програму – Жанна Кавун та Інна Голубченко, також, були підготовлені та сертифіковані командою професіоналів в МЦРЛ.

 

Дякуємо за партнерство Обласному центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді. 

ТІЛЬКИ РАЗОМ І ТІЛЬКИ В ПЕРЕД .

З ЛЮБОВ’Ю ДО ДІТЕЙ,

“Мій Дім”

 

Сьогодні, вже втретє до нас завітали наші дорогі друзі, представники Kidsave – Ренді Томпсон та Тетяна Стаффорд.
Проект “Наставництво в сім’ї” набирає обертів. І вже є бажаючі долучитись.
На нашу радість, більшість із них складають , наші прийомні родини благодійного фонду «Мій Дім», які вже мають прекрасний досвід відносин із дітьми-сиротами.